понеділок, 16 лютого 2015 р.

Солодка мить.

Солодка мить просвітлення настане
У день, коли відчуєш сьомий піт
Таких моментів у житті є мало,
Коли, здається, серце вже летить.

Коли проміння сонця ніжно палить
І ніби бог зійшов на звук весни
Коли, здається, ніч уже настала,
Але знаходишся так близько до мети.

Тоді, коли до відчаю сім кроків
Підкошуються ноги – страх не спить
Водночас,  близько так до перемоги
І в той же час далеко до весни.

Благаєш небо, вкладуєш старання -
Таланту недостатньо в боротьбі.
Віддаш життя за вічне сподівання,
За те, що мрії збудуться твої.

Біжиш удень й вночі – вже не важливо
Коли, чому, куди і де знайти
Те, що заставить вірити у себе
Те, ради чого народився ти.

Віддайся миті, вір у свої сили
Завжди творцем будь щирим у душі,
Тоді усі старання й сподівання
Відкриють шлях до вічної весни

вівторок, 10 лютого 2015 р.

Почуття

Я так любила, так любила!
Не думала, що можу так.
Я крилами тебе обвила,
А виявилось - все не так.

Це все ілюзією правди
Сповилось наскрізь через нас
Ти так дививсь тоді на мене...
Подумала, що це був знак.

І раз за разом я молила,
Щоб справдився самообман.
Я так любила, так любила!
Не бачила брехливих фраз.

Та ніч мелодією вітру
Відкрила правду серцю враз
І мої крила покорила.
Омана впала - місяць згас.

І вийшло сонце! Зрозуміла,
Що не було ніколи "нас".
Була лиш я і мої крила
А інше вкрив туманом час.