Я так любила, так любила!
Не думала, що можу так.
Я крилами тебе обвила,
А виявилось - все не так.
Це все ілюзією правди
Сповилось наскрізь через нас
Ти так дививсь тоді на мене...
Подумала, що це був знак.
І раз за разом я молила,
Щоб справдився самообман.
Я так любила, так любила!
Не бачила брехливих фраз.
Та ніч мелодією вітру
Відкрила правду серцю враз
І мої крила покорила.
Омана впала - місяць згас.
І вийшло сонце! Зрозуміла,
Що не було ніколи "нас".
Була лиш я і мої крила
А інше вкрив туманом час.
Немає коментарів:
Дописати коментар