Прощай.

Прощай, прощай, моя любов!

Не буду більш тебе чекати.

Тримати спогад в голові –

Це все-одно, що помирати

У муках, між чужих людей

І вірити, що може дата,

Яка стоїть в календарі,

Поверне мить важкої втрати.

Прощай навік і назавжди!

Не обернуся я до тебе,

Стоять вже соляні стовпи

Мені Содоми більш не треба.

Ми не повернемось назад

Благай, моли, стій на колінах –

Це все вже буде невпопад

Не підірвусь на твоїх мінах.

Це все вже буде не туди...

Мій погляд дивиться у небо,

А твій плазує по землі

Йому і неба вже не треба.

Забудь навік мої сліди

Моя душа для Вас закрита

Забудь, що ми були на Ти

Для мене книга Ви відкрита…

Ні, Ви не книга, Ви – буклет!

Кілька сторінок неважливих

Ви -  недокінчений сонет

Загублений в моїх вітрилах.

А корабель пливе вперед

І вітер викине на сушу

Оцей скалічений буклет

І вашу заржавілу душу.

 02.04.2015